Славутицька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 П'ятниця, 31.10.2014, 01:25
Меню сайту
Головна

Візитка школи

Досягнення вчителів

Досягнення учнів

Наші випускники - наша гордість

Учнівська організація "РУУШ"

Шкільна газета "The First"

Творчість учнів

Інформація для учнів

Інформація для батьків

Патріотичне виховання юного покоління

Кодекс етики

Статут територіальної громади

Книга пам'яті "Живі, поки пам'ятаємо"

Нормативно-правова база

Корисні сайти

Несекретні матеріали

Зовнішнє незалежне оцінювання

Державна підсумкова атестація

Фотоальбоми

Оголошення та новини

Форум

Категории каталога
Закони, укази, розпорядження [10]
Накази та листи МОН України [176]
Положення [21]
Програми [9]
Інструкції [2]
Умови. Порядок. Правила [12]
Методичні рекомендації [37]
Головна » Файлы » Методичні рекомендації

Методичні рекомендації щодо вивчення іноземних мов в 2010-2011 навчальному році
[ Скачать с сервера (180.0Kb) ] 31.08.2010, 22:01
Методичні рекомендації
щодо вивчення іноземних мов в 2010-2011 навчальному році


Геополітичні, комунікаційні та технологічні зміни в суспільстві втягнули як в безпосереднє так і в опосередковане спілкування доволі велику кількість людей різноманітного віку, професій, інтересів. Відповідно зросли і потреби у використанні іноземних мов. Пріоритетним напрямком у вивченні іноземних мов стало опанування ними, як засобом спілкування. Особливо актуальним на сьогодні є інтерактивний підхід до вивчення іноземних мов,  у сфері розвитку культури мовлення, та розвиток таких компетенцій як: мовна, мовленнєва і соціокультурна. Для сучасної мовної освіти вкрай необхідні: міжпредметна інтеграція, багаторівневість, варіативність та орієнтація на міжкультурний аспект в оволодінні мовами.    

Нові завдання вимагають змін до рівнів володіння іноземними мовами, визначення нових підходів до відбору змісту та організації матеріалів, використання адекватних форм та видів контролю.

Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів      

У 2010/2011 н.р., як і в попередні роки, іноземна мова буде вивчатися за декількома навчальними програмами а саме:

"Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови 10-11 класи”, "Ж-л іноземні мови в навчальних закладах”, "Педагогічна преса” 2006р.;

"Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови, Іноземні мови. 10-11 класи”, "Ж-л іноземні мови в навчальних закладах”, "Педагогічна преса”, 2006р.;

"Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. Програми для профільного навчання. 10-11 класи.”, "Навчальна книга”, 2004р.;

"Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. Програми для профільного навчання. 10-12 класи.”, "Ж-л іноземні мови в навчальних закладах”, "Педагогічна преса”, 2009р.

"Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 2-12 класи”, "Перун”, 2005 р.;

"Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова 5-12 класи.”, "Перун”,2005р.;

"Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови 1-12 клас”, "Ж-л іноземні мови в навчальних закладах”, "Педагогічна преса”, 2005р.        

Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року,  а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.       

Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.

У зв’язку із прийняттям Закону України №2442-VI  від 6.07. 2010 року «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», а саме зі зміною терміну навчання з 12 років на 11, планується внесення змін до навчальних програм. Зміни планується внести лише до програм 11 року навчання для усіх типів навчальних закладів. Учні  10-х класів будуть навчатися за чинними навчальними програмами.                

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів.  

У 2010-2011 н.р. робочі навчальні плани для:   

-    11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів складаються за Типовими навчальними планами для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженими наказом МОН України від 20.05.2003 р. № 306;        

-  11-х класів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов складаються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 16.07.2001 р. № 516 (додатки 1, 2).

-    11-х класів  спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметі складаються за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02 - 2004/05 навчальні роки, затвердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р. № 342 (додаток 7).       Робочі навчальні плани для:          

- 2-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів складаються за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 р. № 682;          

- 5-10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів складаються за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66;          

- 1-10-х класів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов складаються  за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженим наказом МОН України від 13.03.2006 р. № 182;

-     білінгвальних класів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов складаються за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009р. № 626;

- 5-10-х класів спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів складаються за Типовими навчальними планами 12-річної школи, затвердженими наказом МОН від 07.05.2007 р. №357 (додаток 25).           

5-10 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин з вивченням двох іноземних мов можуть користуватися варіантами навчальних планів, доведеними до місцевих органів управління освітою та шкіл листом МОН України від 14.06.2005 р. №1/9-321. За цим варіантом можуть також складатись робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, які передбачають вивчення двох мов національних меншин (замість другої іноземної мови планується мова національної меншини).    

Інваріанта складова типового навчального плану основної школи (2-10 класи) забезпечує реалізацію змісту іншомовної освіти на рівні Державного стандарту.     

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану, які обов’язково фінансується з відповідних бюджетів.        

Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу. Зміст навчання іноземної мови в школі реалізується через основні цілі направлені на розвиток в учнів культури спілкування в процесі фрмування всіх компонентів іншомовної комунікативної компетенції. Це передбачає формування як чисто лінгвістичних навиків (лексичних, фонетичних, граматичних), так і їхнє нормативне використання в усному та писемному мовленні.

Зміст і структура предмета іноземна мова визначається:

-         комунікативними цілями і задачами;
-         варіативністю змісту навчання іноземної мови в різних типах шкіл;
-         кількістю годин, що відводиться на вивчення іноземних мов;
-         віковими особливостями учнів;
-         міжпредметними зв’язками.     

У зв’язку із зміною терміну навчання, у старшій профільній школі планується збільшення годин на вивчення іноземних мов.

Вивчення іноземних мов у старшій школі  (10 клас) буде здійснюватися за трьома (моделями) рівнями:

рівень стандарту – 3 години на тиждень; 
академічний рівень – 3 години на тиждень;
профільний рівень – 5 години на тиждень.   

Перша модель - це загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує загальноосвітній рівень підготовки з іноземної мови (Рівень В1), і відповідає  рівню, запропонованого Радою Європи для європейських шкіл. Цей рівень допускає досягнення функціональної грамотності у володінні іноземною мовою, формування іншомовної комунікативної компетенції як інтерактивної мети навчання, що включає мовну, мовну, соціокультурну, стратегічну і навчальну компетенції і передбачає  виховання та розвиток школярів засобами іноземної мови. Цей рівень може бути досягнутий випускниками при ранньому початку вивчення іноземної мови, тобто з II класу початкової школи. Досягнення порогового рівня є необхідною передумовою для практичного використання іноземної мови в найпоширеніших ситуаціях міжособистісного та міжкультурного спілкування з носіями цієї мови. А також є обов’язковою  умовою для продовження освіти у ВНЗ. Отже, дана модель, не будучи профільною, не виключає разом з тим переходу окремих школярів в інші типи шкіл / класів і не закриває для них можливості подальшої освіти у ВНЗ.

Друга модель - це загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує академічний рівень підготовки з іноземної мови (Рівень В1), Ця модель в основному буде реалізовуватися в класах гуманітарно-філологічного профілю (рідна мова та література історія, суспільствознавство). Специфіка цілей і змісту навчання іноземної мови у цих класах спрямована на:

-  можливе використання іноземної мови в рамках обраного профілю;
- розширення інформації у профільних освітніх областях / навчальних предметах за рахунок використання профільних текстів у навчанні іноземної мови, оволодіння певною кількістю відповідних профілю іншомовних термінів,  активізацію рецептивного граматичного мінімуму (наприклад складних форм пасивного стану);
- посилення діяльнісний складової за рахунок використання перекладу як професійно-орієнтованого вміння, широкого використання проектної діяльності, що дозволяє включити основні види іншомовної мовленнєвої діяльності в інші види діяльності (трудову, навчально-дослідну, естетичну та ін.), 
- організацію професійно-орієнтованого іншомовного спілкування. Навчально-методичне забезпечення для цього рівня побудоване з урахуванням особливостей іноземної мови як навчального предмета, до числа яких входять:
- міжпредметні (змістом промови іноземною мовою можуть бути відомості з різних областей знання, наприклад, літератури, мистецтва, історії, географії,  та ін); 
- багаторівневість (з одного боку, необхідно оволодіння різними мовними засобами, що співвідносяться з аспектами мови: лексичним, граматичним, фонетичним, з іншого - вміннями в чотирьох видах мовленнєвої діяльності);  - поліфункціональність (іноземна мова може виступати як мета навчання і як засіб придбання відомостей в інших областях знання).  

Третя модель профільний рівень передбачає поглиблене вивчення іноземної мови на старшій ступені школи. Поглиблене вивчення іноземної мови і, відповідно, країнознавства і літератури країни мови, що вивчається може розглядатися як профільна мовна підготовка (при наявності 4 годин на тиждень). Навіть при такому короткостроковому поглибленому вивченні іноземної мови може бути досягнутий рівень навченості (рівень В2), що перевищує пороговий рівень (в термінах Ради Європи). Ця модель співвіднесена за цілями і до певної міри за змістом із так званими  спеціалізованими школами з поглибленим вивченням іноземної мови. Цей рівень передбачає більш гнучке і більш вільне володіння іноземною мовою, використання його як засобу міжособистісного та міжкультурного спілкування в широкому спектрі ситуацій офіційного і неофіційного взаємодії з носіями мови. Досягнення цього рівня дозволяє випускникам, з одного боку, продовжити освіту в лінгвістичному чи іншому спеціалізованому ВНЗ, з іншого - здійснювати трудову діяльність відразу після закінчення школи в обраній професійній сфері, що передбачає професійно орієнтоване використання іноземної мови, наприклад, в якості спеціаліста середньої ланки: секретаря-референта (зі знанням іноземної мови), гіда-перекладача, працівника  готельного, ресторанного бізнесу та ін..  Введення спецкурсів, факультативів і курсів за вибором в класах цього рівня дозволяє не тільки краще готувати випускників до діяльності в зазначених вище, а й розширює діапазон підготовки випускників з іноземної мови. 

Базові  курси за вибором обов’язкові для всіх учнів. Вони входять до складу профілю навчання на старшій ступені школи. Учні відвідують ці курси за вибором, і їх кількість повинна бути достатньою , щоб задовольнити потреби учнів. Реалізуються ці курс за рахунок шкільного компоненту навчального плану і підтримують вивчення основних профільних предметів на заданому  рівні. За призначенням можна виділити кілька типів  курсів за вибором. Одні з них можуть бути як би «надбудовою» профільних предметів і забезпечити для найбільш здібних школярів підвищений рівень вивчення того чи іншого навчального предмета. Інші повинні забезпечити міжпредметні звязки і дати можливість вивчати суміжні предмети на профільному рівні (країнознавство, література). Решта курсів може бути орієнтована на придбання школярами освітніх результатів для успішного просування на ринку праці (Діловодство або Ділова іноземна мова, курси з підготовки до роботи у сфері обслуговування і т.д.) Вибираючи з переліку курси за вибором  необхідно враховувати, що мова йде не тільки про їх програми і навчальні посібники, але й про всю методичну систему навчання цим курсам в цілому. Адже профільне навчання - це не тільки диференціювання змісту освіти, але, як правило, і по-іншому побудований навчальний процес. Саме тому в  навчальних планах в рамках часу, що відводиться на курси за вибором, передбачені години на організацію навчальних практик, проектів, дослідницької діяльності. Ці форми навчання, поряд з розвитком самостійної навчальної діяльності учнів, застосуванням нових методів навчання (наприклад, дистанційного навчання, навчальних ділових ігор і т.д.), стануть важливим чинником успішного проведення занять з  курсів за вибором. Передбачувана система не обмежує школу в організації того або іншого профілю навчання (чи кількох профілів одночасно), а учня - у виборі різних наборів курсів за вибором, які в сукупності і складуть його індивідуальну освітню траєкторію. У багатьох випадках це зажадає реалізації нетрадиційних форм навчання, створення нових моделей шкільної освіти.     

Організація навчально-виховного процесу та навчально-методичне забезпечення.
    

У загальноосвітніх навчальних закладах можe використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та  оприлюднюється через "Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України”. Із зазначеним переліком  можна буде ознайомитись  на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua   Для учнів 10 –го класу підготовлені нові підручники та навчально-методичні комплекти. Оскільки, у навчальні плани та програми внесені певні зміни у бік збільшення кількості годин на вивчення предмета, вважаємо за необхідне надати методичні рекомендації щодо використання наявного навчально-методичного забезпечення з іноземних мов.      

Навчальний зміст підручників укладено відповідно до програми і представлено розділами, що відповідають тематиці ситуативного спілкування.      

Структура кожного підручника є чіткою і послідовною, вона відображає специфіку  предмету іноземна мова, яка полягає у тому, що провідним компонентом змісту навчання іноземної мови є не основи наук, а способи діяльності — навчання різних видів мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання, письма. Згідно з психологічною теорією діяльності навчання будь-якого виду діяльності відбувається у процесі її виконання, дій та операцій, пов’язаних з нею. Тому для навчання учнів різних видів мовленнєвої діяльності їм пропонується навчальний матеріал підручників, організований так, щоб надати учням практику в тому виді мовленнєвої діяльності, якою вони на даний відрізок часу оволодівають. 

У підручниках спостерігається деякий надлишок навчального матеріалу, який, за задумом авторів, мав би забезпечити можливість відбору завдань і вправ в залежності від інтересів, здібностей та рівня навченості учнів на розгляд учителя. Цей надлишок дозволяє вдало перерозподілити матеріал і забезпечити навчальним матеріалом вивчення іноземної мови при 3-х годинному тижневому навантаженні, приділяючи при цьому більше часу та уваги продуктивним видам мовленнєвої діяльності, які є особливо важливими з точки зору заключного етапу навчання мови у старшій школі, а  саме – говорінню та письму.       

Письмо, як вид навчальної діяльності, на старшому етапі навчання набуває нового статусу. Цей мовленнєвий вид діяльності стає не просто засобом навчання мови, але одною з його цілей, рівень досягнення якої перевіряється також під час випускних іспитів та незалежного тестування. Безумовно, навчання письму було завданням і попередніх років навчання, але у 10-му класі важливо провести когнітивну систематизацію отриманих у попередні роки знань та навиків з письма, а також забезпечити системний підхід до розвитку умінь писемної комунікації. Такий підхід стає необхідним в умовах сучасного розвитку суспільства, в якому такі галузі життя як наука, бізнес, засоби масової інформації, політика тощо, немислимі без уміння написати лист, статтю, звернення, звіт, нотатки до виступу і т. п. Грамотна писемна комунікація іноземною мовою стає вимогою часу під час користування всесвітньою мережею Інтернет. Саме тому авторами розроблено окремі блоки з письма  в рамках кожного розділу, які в сукупності дозволяють проводити системну і послідовну роботу з навчання цього виду діяльності. Оскільки формування писемної компетенції потребує кропіткої роботи і немалого обсягу часу, то для більш ефективного оволодіння цим видом діяльності у кожному розділі пропонується замість 1-го уроку виділити  2-х уроки на писемну комунікацію. На першому уроці передбачити вивчення теоретичного матеріалу відповідно до європейських стандартів оформлення окремих видів письмових робіт із його закріпленням у вправах, на другому – практичне втілення отриманих знань та навиків під час виконання письмового творчого завдання.     

Навчання усного мовлення (говоріння) відбувається як за допомогою вправ і завдань відповідного блоку, так і на матеріалі інших блоків, зокрема на основі текстів для читання та аудіювання, які пропонують досить різноманітний матеріал для обговорення, що дозволяє вчителю з легкістю збільшити кількість усних мовленнєвих завдань, якщо це буде необхідним. Учням корисно пропонувати участь в обговоренні дискусійних проблем, в драматизації не тільки запропонованих у підручнику діалогів, але й створених учнями власних діалогів, в проведенні рольових ігор на основі як запропонованих у підручниках ситуацій, так і запропонованих вчителем або учнями комунікативних ситуацій в межах теми, що вивчається. Особливо цікаво використовувати матеріали Інтернету під час роботи над тою чи іншою темою. Учитель може пошукати різноманітну, а деколи навіть суперечливу інформацію у мережі за проблемою, яка на даний період часу обговорюється або досліджується. Пропонуючи подібні матеріали учням у малих групах, учитель може поставити завдання — підібрати інформацію, яка підходить для проблеми, що обговорюється, погодитися з нею, прийняти до відома в роботі над темою, або, навпаки, заперечити її, наводячи аргументи та необхідні факти, що потребує також інформацію. Кожній групі, яка працює над своєю проблемою, можна запропонувати відповідний матеріал з проблеми обговорення. Його може підібрати вчитель за допомогою окремих учнів, достатньо грамотних користувачів мережі, або взагалі передати в якості завдання цим учням, але, зрозуміло, визначивши сферу пошуку. Такий підхід дозволяє забезпечити навчальним матеріалом додаткову годину навчання в межах кожного розділу.      

Для активізації мовного і мовленнєвого матеріалу розділу, з метою надання учням можливості практичного використання отриманих в межах теми навичок та умінь, рекомендуємо виділяти окремий урок (за необхідності - два) для проведення проектної навчальної діяльності учнів відповідно до тематики, що вивчається. Проектні роботи дають можливість вчителю розширити рамки теми, а учневі – проявити свої творчі здібності. Передбачається, що проектні завдання на уроці виконуються у невеликих групах (на відміну від індивідуальних проектів, які радимо задавати для виконання вдома). Учасники роботи над проектом переймаються роздумами, дослідженням, відповідно, пошуком, збором необхідної інформації, її обговоренням між собою і з партнерами. І що найголовніше — мова тут дійсно виконує свою пряму функцію засобу формулювання і обміну думками. Проблема, що досліджується спільно, може бути різноплановою: екологічною, творчою, історичною, країнознавчою, лінгвістичною і т.п. Головне, що вона досліджується, обговорюється учасниками проекту і вирішується засобами іноземної мови, яка виступає мовою спілкування у певній спільноті учасників.  Важливо, щоб результати такої діяльності були представлені у письмовому або графічному вигляді для того, щоб учні могли порівнювати свої роботи і навчатись один від одного. Крім того, вчителям бажано знайти час для усної презентації практичних робіт учнями і для проведення на їх основі виставки, гри або вікторини. Головне – зробити так, щоб проектна робота не стала формальністю, а, навпаки, внесла в навчальний процес різноманітність і була корисною.           

На старшому етапі навчання мови у школі особливу увагу важливо приділяти формуванню учнівської автономії в процесі вивчення іноземної мови, що передбачає рефлексію власної навчальної діяльності. Рефлексія є центральним елементом педагогічної функції Європейського мовного портфоліо, вона дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, до планування і контролю власної навчальної діяльності. Тому вчителям можна рекомендувати наприкінці роботи над матеріалом кожного розділу підручника виділяти окрему навчальну годину для організації учнівської роботи з мовним портфоліо, яке не тільки ознайомить старшокласників із Загальноєвропейськими рівнями володіння мовою, але й націлить їх на проведення рефлексії навчальної діяльності в межах роботи над матеріалом того чи іншого розділу, на здійснення самоконтролю та самооцінювання власних досягнень відповідно до цих рівнів, що допоможе їм краще усвідомити не тільки успіхи, але й недоліки, на подолання яких треба спланувати свою роботу над мовою у майбутньому.



З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документу можна на сайтах: http://www.coe.int ; www.britishcouncil.org.ua ; www.goethe.de/kiev   

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов  

На сьогодні  внесено певні зміни до критеріїв навчальних досягнень учнів (наказ Міністерства освіти і науки України №371 від 05.05.2008 ) а саме: уточнені схеми і критерії оцінювання письма, оскільки формат завдань з іноземних мов носить компетентнісний характер і в тій чи іншій мірі охоплює всі компоненти комунікативної компетенції в якості об’єктів контролю.     

Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика  текстів для аудіювання та читання; обсяг висловлювань  монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика,  лексична і граматична наповнюваність для говоріння; обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності для письма визначається вчителем  відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.        

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання  спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили,  тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний  тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.          

Семестрове оцінювання з іноземної мови  проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).        

Для виконання всіх видів навчальних робіт з іноземної мови учням рекомендується мати зошити:

-  з першого року навчаня (2 клас) – 2 зошити один з яких може бути на друкованій основі;
-  для виконання тематичних, підсумкових,  контрольних робіт окремі зошити не заводяться.      

При перевірці робіт з іноземної мови у початковій школі (2-4 класи) вчитель виправляє помилки і пише зверху правильний  варіант слова, виразу тощо. Зошити у яких виконуються навчальні класні та домашні роботи перевіряються після кожного уроку у всіх учнів з виставленям оцінок.      

В 5-9 класах зошити перевіряються  один раз на тиждень.      

В 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи але з таким розрахунком щоб один раз в місяць перевірялись роботи всіх учнів. Словники перевіряються один раз в семестр. Вчитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки.    

Не менш важливим на сьогоднішній день у сучасній школі є само оцінювання. Самооцінювання є невід’ємним умінням сучасної людини в процесі пізнання і самопізнання та альтернативним способом оцінки досягнень учнів. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення учнівської здатності до саморефлексії, що сприяє зростанню питомої ваги самостійності в організації процесу навчання (самонавчання). Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні є Європейське мовне портфоліо.     

Використання Європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, таким чином, надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання.     

Загальноєвропейські рівні володіння мовою є базовими для Європейського мовного портфоліо. Вони забезпечують основу для учнівського самооцінювання та слугують матеріалом для постановки навчальних цілей. Шкали для самооцінювання відповідно до рівнів мовленнєвих умінь є центральними для структури і функцій Європейського мовного портфоліо. Таким чином, використовуючи Європейське мовне портфоліо у своєму іншомовному навчанні учні не тільки знайомляться із загальноєвропейськими рівнями володіння мовою, але й на практиці вчаться працювати з ними – з одного боку, займаючись плануванням власної навчальної діяльності із визначенням конкретних цілей за допомогою дескрипторів в оціночних шкалах, з другого – займаючись самооцінюванням, яке є результатом ефективної учнівської рефлексії власного процесу навчання мови. Отже, за допомогою Європейського мовного портфоліо спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів,  в тому числі під час формуючого чи підсумкового тестування, які здійснюються за допомогою дескрипторів відповідно до Загальноєвропейських рівневих стандартів.       

Під час вивчення іноземної мови дія самооцінювання може фокусуватися на трьох аспектах. Перший – це сам навчальний процес. Учні повинні бути здатними оцінити, наскільки добре вони навчаються взагалі, на певному етапі та наскільки успішно виконують індивідуальні завдання та досягають навчальних цілей. Другий аспект для самооцінювання – це учнівські комунікативні уміння, відповідно до рівнів і дескрипторів, розроблених Радою Європи. Третій аспект – це лінгвістична компетенція учня. Використовуючи саооцінювання, учні вчаться контролювати свій лінгвістичний здобуток і виправляти помилки, використовуючи ті самі шкали і оціночні схеми, які використовуються під час оцінювання іншими. Таким чином, вони починають глибше розуміти методи оцінювання, що може допомогти їм краще скласти підсумкові іспити (тести).     

Самооцінювання та традиційне оцінювання не можуть замінити один одного, але в ідеалі вони повинні доповнювати один одного. Самооцінювання базується на учнівській розвинутій здібності рефлексії з метою оцінити свої знання, уміння й досягнення. Оцінювання іншими надає більшої об’єктивності у вимірювані тих же знань, навичок і досягнень. Використання цих двох видів оцінювання сприятиме розвитку учнівської автономії, впровадженню компетентістного підходу у навчання іноземних мов, кращого розуміння загальноєвропейських оціночних стандартів.       

На сьогодні розроблено український варіант Європейського мовного портфоліо який проходить апробацію у п’яти регіонах України (Харків, Одеса, Донецьк, Чернівці, Тернопіль) та підготовлено і видруковано методичний посібник «Європейське Мовне Портфоліо: Методичний посібник. - Тернопіль: Лібра Терра,2008.».

Більш детально ознайомитися з основними положеннями щодо використання Європейського мовного портфоліо можна на сайтах: www.coe.int/portfolio; www.cilt.org.uk/elp.htm; www.nacell.org.uk/elp.htm; www.eelp.gap.it;  www.europeestaalportfolio.nl та безпосередньо звернувшись до національного експерта проекту Карпюк О.Д. за адресою: karpiuk@i.ua  

Звертаємо увагу, що наказом МОН від 03.06.08 №496 затверджено інструкцію з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу «Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета».     

Всі записи в зошитах учні повинні проводити з урахуванням наступних вимог:

-  писати акуратно та розбірливо.
- записувати дату виконання роботи (число та місяць).

Дата в зошитах з іноземних мов записується так як це прийнято у країні мова котрої вивчається. Після дати необхідно вказати де виконується робота (класна чи домашня робота). -  вказати номер вправи або вид роботи, що виконується.   

Зошити та словники підписуються мовою яка вивчається.   

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.02 р. № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу  клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні іноземної що не є мовою навчання, а вивчається як предмет – клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи.    

Отже навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах спрямовано на: 

- розвиток комунікативної культури та соціокультурної освіченості школярів, що дозволяє їм бути рівноправними партнерами міжкультурного спілкування іноземною мовою в побутовій, культурній та навчально-професійній сферах; 
- навчання етики дискусійного спілкування іноземною мовою при обговоренні культури, стилів і способу життя людей; 
-розвиток загальнонавчальних умінь збирати, систематизувати й узагальнювати культурознавчі і іншу інформацію, що представляє інтерес для учнів; 
- ознайомлення учнів з технологіями самоконтролю і самооцінки рівня володіння мовою; 
- розвиток вмінь представляти рідну країну і культуру, способу життя людей в процесі іншомовного культурного спілкування;
 - використання іноземної мови у професійно-орієнтованому освіті.  


Категория: Методичні рекомендації | Добавил: admin
Просмотров: 18338 | Загрузок: 1107 | Рейтинг: 3.3/3 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | ]
Форма у
Пошук
Наші друзі
 
 
Статистика
Copyright MyCorp © 2014
Создать сайт бесплатно