Славутицька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Четвер, 23.10.2014, 09:37
Меню сайту
Головна

Візитка школи

Досягнення вчителів

Досягнення учнів

Наші випускники - наша гордість

Учнівська організація "РУУШ"

Шкільна газета "The First"

Творчість учнів

Інформація для учнів

Інформація для батьків

Патріотичне виховання юного покоління

Кодекс етики

Статут територіальної громади

Книга пам'яті "Живі, поки пам'ятаємо"

Нормативно-правова база

Корисні сайти

Несекретні матеріали

Зовнішнє незалежне оцінювання

Державна підсумкова атестація

Фотоальбоми

Оголошення та новини

Форум

Категории каталога
Закони, укази, розпорядження [10]
Накази та листи МОН України [176]
Положення [21]
Програми [9]
Інструкції [2]
Умови. Порядок. Правила [12]
Методичні рекомендації [37]
Головна » Файлы » Методичні рекомендації

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у 2009/10 навчальному році
[ ] 06.07.2009, 02:25
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
 
Л И С Т
22.05.2009 N 1/9-353
 
Міністерству освіти і науки
Автономної Республіки Крим,
управлінням освіти і науки
обласних, Київської
та Севастопольської міських
державних адміністрацій,
інститутам післядипломної
педагогічної освіти,
загальноосвітнім навчальним
закладам
 
Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у 2009/10 навчальному році.
 
Просимо довести їх до відома вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.
Заступник Міністра
П.Б.Полянський
 
 
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах
у 2009/10 навчальному році
 
Оновлення змісту освіти, структури, методів, організаційних форм навчання української мови спрямоване на створення оптимальних умов для піднесення ефективності навчально-виховного процесу, реалізації особистісного потенціалу кожного учня.
 
Одним із стратегічних завдань реформування змісту мовної освіти є вироблення на основі державних стандартів системи та обсягу знань про мову і мовлення, мовних і мовленнєвих умінь та навичок, досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до світу, переорієнтація процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його компетентностей. Тому предметні цілі сучасного курсу української мови максимально наближені до життєвих потреб учнів, відображають їхні життєві орієнтири, спрямовують курс на інтенсивний мовленнєво-мислительний, інтелектуальний і духовний розвиток школярів. При цьому розвиток мовленнєвої діяльності учня розглядається як інтегрований показник його особистісного зростання.
 
З огляду на це зміст навчання української мови і технології його засвоєння базуються на прогресивних (особистісно зорієнтованому, компетентнісному, соціокультурному, функціонально-комунікативному) підходах до навчально-виховного процесу, що сприяє розв'язанню комунікативних завдань, успішність яких залежить від розуміння учнями спілкування як засобу вираження основної функції мови - комунікативної. Досягти цього можна тоді, якщо навчити дітей не тільки мовних засобів для одержання й передачі інформації, а й самого процесу одержання і передачі інформації.
 
У 2009/10 навчальному році вивчення української мови у 5 - 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист N 1/11-6611 від 23.12.2004 року):
 
Українська мова. 5 - 12 класи /Автори Г.Т.Шелехова, В.І.Тихоша, А.М.Корольчук, В.І.Новосьолова, Я.І.Остаф. За редакцією Л.В.Скуратівського. - К.: Ірпінь: Перун, 2005. - 176 с.
 
Однією із передумов якісної роботи вчителя і ефективності навчання учнів української мови є наявність підручників і навчально-методичних комплектів. Так, вивчення української мови у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009/10 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:
 
Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Зодіак-Еко, 2009;
 
Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Грамота, 2009;
 
Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Генеза, 2009;
 
Пентилюк М.І, Гайдаєнко І.В. та ін. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Освіта, 2009.
 
Усі представлені підручники відповідають вимогам чинної програми з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, хоча кожен з них має, звісно, свої особливості.
 
Усі зазначені видання продовжують реалізацію концепції вивчення української мови, що закладена кожним авторським колективом в серії підручників нового покоління для 12-річної школи (5 - 8 класи).
 
Підручники продовжують вивчення розділу "Синтаксис і пунктуація", розпочатого у виданнях для 8 класу, оскільки впродовж двох років учні засвоюють відомості з синтаксису української мови: просте (8 кл.) і складне (9 кл.) речення.
 
В основу методичного апарата підручника Глазової О.П., Кузнецова Ю.Б. покладено особистісно зорієнтований підхід до вивчення української мови. Подані в підручнику завдання та вправи розраховані на різний рівень мотивації навчання (завдання підвищеної складності, для інтерактивного навчання, міжпредметні завдання, для тих, хто товаришує з комп'ютером, хто любить мріяти та фантазувати, хто хоче навчитися мислити самостійно тощо). З метою розвитку критичного мислення учнів система поданих у підручнику вправ передбачає застосування прийомів дослідницької діяльності (мовного експерименту, відкритих, проблемних запитань і завдань, проектної діяльності тощо), передбачено залучення школярів до використання різноманітних джерел інформації. Підручник містить потужне "Довідкове бюро", у якому зібрані узагальнювальні таблиці і пам'ятки, різноманітні словнички перелік корисних інтернет-ресурсів.
 
Зважаючи на те, що 9 клас є своєрідним підсумком для засвоєння курсу української мови, матеріал підручника має узагальнювальний характер, спрямований на те, щоб дати можливість учням навчитися застосовувати мовну теорію у практиці живого спілкування - у всіх видах мовленнєвої діяльності. Гуманістичному навчанню мови та формуванню учнівської самосвідомості допомагає і введення рубрики "До вашого портфоліо". За задумом авторів, для дев'ятикласників мовне портфоліо матиме форму збірки найбільш вдалих творчих робіт (творів різних жанрів і стилів, творчих проектів, текстів наукових повідомлень, рефератів тощо). Основна ідея художньої концепції підручника така: гармонійно поєднуючи зміст і форму, впливати на різні сфери сприйняття дійсності підлітком з метою розвитку образного художнього мислення.
 
Структура підручника Єрмоленко С.Я., Сичової В.Т. зумовлена поєднанням власне лінгвістичної (розкриття змісту основних понять із синтаксису складного речення) та комунікативної (мовленнєвої) лінії, дотриманням настанов на активне володіння мовою, її усними і письмовими жанрами, чергування різноманітних вправ, які розвивають комунікативні здібності учнів, несуть культурологічну інформацію про Україну, українців, національний характер, духовні цінності, сприяють вихованню морально-етичних норм поведінки в суспільстві тощо.
 
У підручнику запропоновано нові форми роботи із текстами в рубриках "І пензлем, і словом", "Із бабусиної скрині і не тільки" та ін. З метою розвитку критичного мислення школярів запропонована рубрика "Усміхнімось", у якій вміщені невдалі, неоковирні фрази із учнівських творів, робота над якими привертає увагу до відомостей з історії, літератури (української і зарубіжної) і таким чином не лише забезпечує реалізацію міждисциплінарних зв'язків, а й підтверджує думку про універсальний характер мови, її зв'язок з мисленням і загальною культурою. Принциповою позицією авторів підручника є думка, що виробити навички грамотного письма можна тільки постійною цілеспрямованою роботою на уроках або самостійно. Тому в рубриці "Повторюємо орфографію" запропоновано виконання вправ, що орієнтують на повторення різних орфограм. Особлива увага приділяється завданням для самоперевірки, що подаються наприкінці кожного розділу переважно у формі тестів.
 
Навчальний матеріал у підручнику Заболотного О.В., Заболотного В.В. чітко структурований, подається в логічній послідовності. У побудові параграфів видання простежується чітка етапність роботи. Спочатку окреслюються ключові питання теми та повторюються раніше здобуті знання, які мають стати опорними для вивчення нового. Потім учням пропонується виконати завдання проблемно-пошукового характеру, ознайомитися з теоретичними відомостями та практично осягнути тему в системі тренувальних вправ різних видів. Кожен параграф закінчується висновками, у яких у вигляді стислих формувань подається виклад найголовніших положень, що даватиме змогу повертатися до матеріалу в процесі повторення та систематизації вивченого. На основі таких висновків дев'ятикласники матимуть змогу робити власні узагальнення.
 
Теоретичні відомості в параграфах згруповано в окремі підрозділи із зазначенням ключових понять, а деяку інформацію оформлено у вигляді таблиць і схем, що значно полегшуватиме Її сприйняття, опрацювання та запам'ятовування. Положення, у яких учні найчастіше припускаються помилок, подаються із позначкою "Зверніть увагу!". Активізують роботу із фактажем спонукальні рубрики типу "Розрізняйте!", "Порівняйте!", "Пригадайте", "Міркуйте!". Дотримується баланс між завданнями репродуктивного і пошукового характеру, що сприяє активізації процесів мислення та пізнання. Уміщено вправи на повторення вивченого, систематизацію і синтез щойно засвоєного, наводяться зразки виконання того чи іншого завдання і розборів речень. Значну увагу приділено питанням інтонації, виразного читання, сприйняття прочитаного. Наявні внутрішньопредметні зв'язки з орфографією, фонетикою, лексикологією, фразеологією, морфологією, а також міжпредметні зв'язки з краєзнавством, літературою, історією, географією, образотворчим мистецтвом. Для організації навчальної діяльності пропонуються пояснювальне-ілюстративний, репродуктивний і пошуковий методи.
 
У підручнику Пентилюк М.І., Гайдаєнко І.В., Ляшкевич А.І., Омельчука С.А. усі мовні явища розглядаються у тексті, коли за допомогою таблиць, схем, алгоритмів учні формують уявлення про певне поняття, потім закріплюють вивчене, знаходячи відповідні правила в рубриці "Прочитайте і запам'ятайте". Основні поняття теми винесено в рамку. До вправ подаються посилання на сторінки, нові терміни виділено кольором. Підручник зорієнтований на різні види роботи: індивідуальну, в парах, у групах, під керівництвом учителя та самостійну. У позначках до вправ враховано рівень знань та ступінь зацікавленості учнів: "Завдання підвищеної складності", "Ситуативні завдання", "Ігрові завдання", "Робота, над проектом", "Робота з комп'ютером".
 
Різні види робіт із розвитку мовлення включені в матеріал підручника наскрізною лінією: цікаві тексти, пам'ятки виконання робіт, уроки роботи над помилками. У підручнику подано "Тлумачний словник" і "Відповіді до вправ та ігрових завдань".
 
Вивчення української мови у 10 - 11 класах здійснюватиметься за однією з двох програм, затверджених Міністерством освіти і науки України:
 
Рідна мова. 5 - 11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів /Автори: Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова, В.І.Новосьолова. - К.: Шкільний світ, 2001.
 
Рідна мова: 5 - 11 клас. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів /Автор: І.П.Ющук. - К.: Освіта, 2003.
 
Учителеві, який працюватиме у 10 - 11 класах за програмами 11-річної школи, доцільно ознайомитися зі змістом та структурою програми для 12-річного навчання, оскільки її розроблено з урахуванням змін, які відбулися в освітній галузі останнім часом. При цьому слід більше використовувати ресурс варіативної частини навчального плану та можливість поділу класів на групи, за умови кадрового і фінансового забезпечення.
 
У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська мова вивчатиметься за програмою:
 
Українська мова: 6 - 12 класи. Програми для вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів /Автори: Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова, В.Л.Федоренко та ін./ Програми з філологічних та суспільно-гуманітарних дисциплін для вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів: 6 - 12 класи. - К.: Педагогічна преса. - 2006. - С. 3 - 80.
 
У наступному навчальному році продовжується етап допрофільного навчання (8 - 9 кл.) - становлення профільних намірів учнів. Суть допрофільної освітньої підготовки учнів 8 - 9 класів зводиться до формування готовності школяра до освіти в старшій школі в умовах профільного навчання. Така готовність складається із сукупності відповідних компетентностей, серед яких вирізняється комунікативна компетентність, зокрема вона розглядається як готовність використовувати засоби мови й мовлення з метою одержання і передачі інформації, уміння брати участь в навчальному діалозі, будувати монологічні висловлювання різних типів, жанрів мовлення з урахуванням завдань мовлення і ситуацій спілкування (знайомих і нестандартних).
 
Згідно з наказом МОН від 18.02.2008 р. N 99 "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів" розроблено навчальну програму з української мови:
 
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови. 8 - 9 класи. / Програму підготували С.О.Караман, О.В.Караман, М.Я.Плющ, В.І.Тихоша; за редакцією С.О.Карамана. - К.: Грамота, 2009.
 
У цій програмі враховано суспільні функції української мови, взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя демократичного суспільства, сучасні організаційні форми, методи і технології навчання української мови, визначено стратегічні напрями (змістові лінії: мовна, мовленнєва, соціокультурна, діяльнісна) та основоположні дидактичні принципи: взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку; демократизації і гуманізації; особистісної орієнтації; комунікативно-діяльнісний; органічного поєднання навчання мови й мовлення; здійснення поліфункціональності рідної мови у процесі навчання; практичної спрямованості навчання, які покладено в основу побудови змісту базових програм з української мови для учнів 8 - 9 класів.
 
Для досягнення основної освітньої мети в загальноосвітніх навчальних закладах (класах) з поглибленим вивченням української мови у 8 - 9 класах найбільш відповідними є комунікативно-функціональний, особистісно орієнтований, соціокультурний і компетентнісний підходи до навчання української мови.
 
Кожен із курсів для певного класу складається з чотирьох змістових ліній (мовленнєвої, мовної, соціокультурної і діяльнісної, або стратегічної), які подаються у формі таблиць. У мовленнєвій і мовній змістових лініях основними є три колонки: в одній з них подано зміст навчального матеріалу, а в двох інших відповідно - державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і кількість годин, що виділяється на вивчення певної теми.
 
Завданнями поглибленого вивчення української мови є:
 
- вироблення в учнів компетенцій комунікативне виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях;
- ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і навичок - орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних;
- формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства загалом.
 
Програмою для поглибленого вивчення української мови у 8 - 9 класах, крім вивчення тем, визначених програмою основного курсу, передбачено засвоєння учнями окремих синтаксичних понять, ознайомлення з деякими важливими для практики спілкування відомостями; розширення кола виучуваних питань, пов'язаних з удосконаленням культури мовлення учнів. Засвоєння названих та інших лінгвістичних понять і теоретичних відомостей забезпечує науковість знань і служить базою для формування мовних та мовленнєвих умінь і навичок. Значно розширено розділ із загального мовознавства. Крім тем, які вивчалися на вступних уроках, передбачено ознайомлення учнів 8 - 9 класів із поняттями української національної мови, української літературної мови, літературної норми, з відомостями про письмову та усну форми мови колоритно-стильовими різновидами мовлення, поглядами на культуру мовлення видатних учених, громадських діячів, письменників.
 
Вивчення програмового матеріалу організовується з урахуванням міжпредметних зв'язків, що забезпечить поглиблене розуміння мовних явищ, розширення кругозору учнів, формування в них умінь використовувати знання з інших предметів на уроках української мови.
 
Поглиблене вивчення української мови у 8 - 9 класах може здійснюватися за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:
 
Тихоша В.І., Караман С.О. Рідна мова: Підручник для 8 кл. гімназій, ліцеїв та шк. з поглиб, вивч. укр. мови /За ред. д-ра філол. наук, проф. М.Я.Плющ. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Освіта, 2004. - 240 с.;
 
Рідна мова: Підручник для 9 кл. гімназій, ліцеїв та шк. з поглиб, вивч. укр. мови /М.Я.Плющ, В.І.Тихоша, С.О.Караман, О.В.Караман. - 2-ге вид. - К.: Освіта, 2006. - 288 с.
 
Авторський колектив програми для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови працює над створенням нових підручників, які відповідатимуть вимогам нової програми для поглибленого вивчення в повному обсязі.
 
Допрофільне навчання як вид диференційованого навчання передбачає врахування нахилів, здібностей учнів і створення умов для навчання в старшій школі за обраним профілем. Здійснюється допрофільна підготовка у формі введення курсів за вибором, поглибленого вивчення окремих предметів, зокрема мови і літератури на диференційованій основі, що дає змогу максимально врахувати індивідуальні розумові особливості учнів, виявити їхні інтереси і нахили до певних предметів з метою профорієнтації. Поступова активізація різних видів диференційованого навчання (внутрішньокласна, курси за вибором, факультативи, класи з поглибленим вивченням предметів) забезпечує реалізацію особистісно зорієнтованого навчання, усвідомлення учнями своїх інтересів і пізнавальних потреб, а також спробу виявити себе в різних видах діяльності.
 
Курси за вибором дають змогу учням не тільки оволодіти технологією вибору, а й апробувати різний зміст з метою самовизначення. Для забезпечення успішного самовизначення підлітками необхідно здійснювати допрофільну підготовку комплексно: доповнити курси за вибором системою заходів, спрямованих на самопізнання (педагогічна і психологічна діагностика), розвивати вміння висловлювати і аргументувати власні думки, твердження, приймати рішення, планувати власну діяльність (тренінги, проектна діяльність), розвивати вміння учнів орієнтуватися в навколишній освітній і трудовій інфраструктурі.
 
Програми курсів за вибором та факультативів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, вміщено у збірниках:
 
Програми спецкурсів та факультативів з української мови /Упоряд. В.Федоренко, Г.Федяй. - К.: Вид. дім "Шкільний світ", 2006. - 120 с. Українська мова й література.
 
Програми факультативних та спеціальних курсів: 7 - 11 класи. Вип. 1. - К.: Ред. журн. "Дивослово", 2007.
 
Українська мова й література. Програми факультативних та спеціальних курсів: 8 - 11 класи. Вип. 2. - К.: Видавництво "Дивослово", 2008.
 
Курси за вибором, будучи компонентом допрофільної підготовки, повинні. включати поглиблені відомості з навчальних предметів, зокрема з української мови, відомості про способи діяльності, необхідні для успішного засвоєння програми філологічного профілю. Зміст цих курсів може включати матеріал, який в школі не вивчається (журналістика, поетика, редагування, різного роду практикуми тощо). З цією метою можна скористатися програмами факультативних курсів для філологічного профілю, схваленими МОП України, наприклад:
 
"Культура мовлення і стилістика", 9 кл. (М.Пентилюк);
"Лексикографія української мови", 9 кл. (М.Степанюк);
"Практикум з правопису української мови", 8 - 9 кл. (С.Омельчук, М.Чаловська) та ін.
 
Дуже важливим напрямом роботи в умовах допрофільної підготовки є формування в підлітків інтелектуальної компетентності, яка передбачає здатність учнів працювати з різноманітною інформацією, уміння застосовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях, володіння прийомами самостійного здобуття нових знань, високий рівень розвитку пізнавальних процесів, уміння працювати в умовах пошуку, дослідження; формування креативної компетентності - здатності до розв'язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінальне, передбачати новизну під час розв'язання навчальних завдань тощо.
 
Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів, своєчасної оцінки комплексу індивідуальних особливостей підлітків з погляду його готовності до успішного навчання за філологічним профілем. Важливим при цьому є усвідомлення учнем себе як суб'єкта вибору, ситуативний підхід, коли роль діагноста виконує вчитель, спираючись на суб'єктивний досвід, знання особливостей кожного учня, конкретної навчальної ситуації, яка завжди є певною мірою унікальною. Особистісно зорієнтоване навчання передовсім передбачає увагу вчителя до учня, яка допомагає йому краще виявити себе, розкрити свої пізнавальні і творчі можливості.
 
На етапі допрофільного навчання важливо правильно оцінити комплекс індивідуальних особливостей підлітка з позиції готовності його до успішного навчання за певним профілем, запобігти дезадаптації в умовах виникнення навчальних труднощів.
 
Технології, що використовуються в системі курсів за вибором, повинні бути орієнтовані на те, щоб учень мав таку практику, яка допоможе йому краще оволодіти загальнонавчальними вміннями і навичками, необхідними для успішного засвоєння програми з української мови старшої профільної школи.
 
Для організації допрофільної підготовки з української мови можна рекомендувати: під час організації курсів за вибором варто ділити класи на підгрупи, що сприятиме індивідуалізації процесу навчання; активніше застосовувати проектні і дослідницькі форми роботи; організовувати гуртки, клуби, студії з метою професійної орієнтації школярів, з наближенням їх до можливого вибору філологічного профілю, задоволення їхніх індивідуальних освітніх інтересів, поглиблене вивчення української мови на диференційованій основі; залучати до викладання факультативних курсів допрофільної підготовки з української філології науковців, працівників середньої і вищої професійної освіти.
 
Отже, до першочергових завдань допрофільної підготовки учнів з української мови загальноосвітньої школи слід віднести:
 
1) розвиток пізнавального інтересу до української мови як до феномену, вироблення в учнів здатності діставати естетичне задоволення від читання художньої літератури українською мовою, від сприймання усного українського слова;
 
2) урахування виняткової ролі державної мови в суспільному й особистісному розвитку кожного громадянина і необхідності належною мірою опанування її; необхідність збереження і подальшого її розвитку як безцінного культурного надбання попередніх поколінь українського народу і відповідальності кожного громадянина України в цій справі, у тому числі й школярів, перед світовою спільнотою;
 
3) формування потреби різнобічного розвитку власних здібностей і нахилів, збагачення пам'яті знаннями з різних галузей наук, а розуму - сучасними методами оперування знаннями, використовувати сучасні інформаційні і комунікаційні технології (Інтернет, дистанційні форми тощо);
 
4) вироблення цілісного світогляду, знаходження сенсу життя як важливих умов удосконалення власної мовленнєвої здатності;
 
5) потреба дотримання загальнолюдських моральних норм як необхідної передумови уникнення конфліктних ситуацій та оптимального розв'язання їх в разі назрівання; розвиток уміння вести діалог, висловлювати власні думки і переконливо аргументувати їх;
 
6) прилучення учнів до загальнолюдських цінностей, яке найпродуктивніше можна реалізувати в процесі інтегративного вивчення української мови з використанням засобів музики і живопису, також спираючись на історичні дані.
 
В умовах поступового переходу старшої школи на профільне навчання актуально звучить проблема якісної теоретичної розробки та втілення в щоденну практику системи вивчення мови як профільної дисципліни та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій.
 
Розроблено три профільні програми з української мови для 10 - 11 класів:
 
Програма з української мови для профільного навчання учнів 10 - 12 класів. Рівень стандарту. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль) /Укладачі: М.І.Пентилюк, О.М.Горошкіна, А.В.Нікітіна.
 
Програма з української мови для профільного навчання учнів 10 - 12 класів. Академічний рівень. Суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профілі - іноземна філологія, історико-філологічний); художньо-естетичний напрям /Укладачі програми: Л.В.Скуратівський, Г.Т.Щелехова, В.І.Тихоша, А.М.Корольчук, В.І.Новосьолова, Я.І.Остаф.
 
Програма з української мови для профільного навчання учнів 10 - 12 класів. Профільний рівень. Філологічний напрям, профіль - українська філологія / Укладачі програми: Мацько Л.І., Семеног О.М.
 
Мета курсу української мови в класах технологічного, природничо-математичного, спортивного напрямів, суспільно-гуманітарного напряму (економічний профіль) полягає в узагальненні й систематизації знань, набутих у процесі вивчення основного курсу української мови, а також їхньому поглибленні відповідно до вимог, що ставляться перед абітурієнтами і студентами середніх та вищих навчальних закладів природничо-математичного профілю, піднесенні культури мовлення учнів, насамперед через удосконалення вмінь ефективного оперування мовними і мовленнєвими знаннями, зокрема стилістичними, текстотворчими, риторичними.
 
Навчальними завданнями цієї програми є: виховання в учнів почуття національної свідомості, що значною мірою сприяє підвищенню мотивації вивчення української мови; формування комунікативної, мовної, мовленнєвої, предметної, прагматичної, соціокультурної компетентностей учнів на основі свідомого опанування мовної і мовленнєвої теорії; корекція орфографічної та пунктуаційної грамотності старшокласників; збагачення словникового запасу учнів термінологічною лексикою та фразеологією.
 
Отже, у процесі навчання української мови в класах технологічного, природничо-математичного, спортивного напрямів, суспільно-гуманітарного напряму (економічний профіль) необхідно розв'язати важливі загальноосвітні, виховні й практичні завдання, а саме: підготувати старшокласників до використання мовних ресурсів в усіх ланках виробничої та невиробничої сфери; сформувати в них уміння й навички доцільного використання мовних засобів у різних життєвих ситуаціях із дотриманням українського мовленнєвого етикету; виховувати в старшокласників шанобливе ставлення до української мови як до державної; створити умови для свідомого опанування учнями міцних знань про українську мову (її лексичний склад, граматичну будову, текстотворчі ресурси як основи для формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок); виробити в старшокласників потребу в постійному вдосконаленні рівня знань, культури мовлення.
 
Профільне навчання української мови на академічному рівні (суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профілі - іноземна філологія, історико-філологічний); художньо-естетичний напрям) здійснюватиметься на основі поєднання особистісно зорієнтованого, комунікативно-діяльнісного, компетентнісного, соціокультурного та інших підходів, а також принципів єдності навчання, виховання і розвитку; взаємозв'язаного опанування мови й мовлення, усіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності; диференціації; наступності й перспективності між основною і старшою ланками загальноосвітньої школи та між профільною і професійною освітою і т. ін. У старшій школі домінуючою має стати особистісна орієнтація навчання, яка передбачає забезпечення оптимальних умов для різнобічного мовленнєвого розвитку кожного учня, урахування його індивідуальних особливостей, пізнавальних потреб, інтересів, прагнень, заохочення до самостійності у вивченні мови, самопізнання і саморозвитку.
 
Цією програмою з української мови для старшої школи передбачено істотне поглиблення мовної і мовленнєвої компетенцій учнів 10 - 12 класів, зокрема узагальнення, систематизація, удосконалення знань і вмінь зі стилістики мови і мовлення, культури мовлення, риторики, удосконалення правописних умінь і навичок. Передбачається, починаючи з 10 класу, поглибити і розширити знання школярів про виражальні засоби української мови. Учні ознайомляться зі стилістичними властивостями і синонімічними зв'язками слів, словосполучень, граматичних форм, синтаксичних конструкцій.
 
 
Категория: Методичні рекомендації | Добавил: admin
Просмотров: 9703 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | ]
Форма у
Пошук
Наші друзі
 
 
Статистика
Copyright MyCorp © 2014
Создать сайт бесплатно