Славутицька загальноосвітня школа № 1 Найкраща школа Slavutich School #1 The Best School Школа № 1 г. Славутич      


НАША АДРЕСА:
07100 м.Славутич Київської обл.
Проспект Др.народів,19 а/с 29 тел: (04479)2-38-57
e-mail: school1slavutich@ukr.net
Субота, 25.10.2014, 06:30

Меню сайту

Головна

Візитка школи

Досягнення вчителів

Досягнення учнів

Наші випускники - наша гордість

Учнівська організація "РУУШ"

Шкільна газета "The First"

Творчість учнів

Інформація для учнів

Інформація для батьків

Патріотичне виховання юного покоління

Кодекс етики

Статут територіальної громади

Книга пам'яті "Живі, поки пам'ятаємо"

Нормативно-правова база

Корисні сайти

Несекретні матеріали

Зовнішнє незалежне оцінювання

Державна підсумкова атестація

Фотоальбоми

Оголошення та новини

Форум

Можливі види контрольних робіт:

· тест;
· відповіді на запитання;
· контрольний літературний  диктант;
· анкета головного героя;
· комбінована контрольна робота тощо;
· письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:


· складання оповідання (казки) за прислів’ям;
· добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею  твору;
· введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
· усний переказ оповідання, епізоду твору;
· твір-характеристика персонажа;
· написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
· написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
· твір-опис за картиною;
· складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
· підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;
· складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
· написання реферату;
· ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;
· написання листа авторові улюбленої книжки;
· інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.         

Уточнення потребують вимоги щодо структури і особливостей проведення уроків виразного читання.

Виразне читання – це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів (якими насичений художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору. Для визначення цього мистецтва користуються також термінами художнє читання, декламація (можна вживати ці терміни як синонімічні).       

Виразне читання на уроках української літератури  – це не лише мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет навчання цього мистецтва, і метою такого навчання є формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним (О.О. Ісаєва).       

Декламації, мелодекламації та художньому виконанню на уроках світової літератури приділяється багато уваги. Завдання вчителя – допомогти відчути велику силу слова, що впливатиме на почуття, думки, волю, характер і здатність отримувати морально-естетичне задоволення від художнього твору. Мистецтвом усного виконання будь-якого тексту є виразне читання (від імені оповідача), напам‘ять – декламація (від ліричного героя), а майстерність володіння виконавським словом називають художнім читанням.       

Художнє читання – публічне виконання творів літератури (віршів, прози, публіцистики; особливий вид естрадного мистецтва.

Процес навчання майстерного виконання творів складний, тому вчителеві бажано на кожному уроці з літератури вдосконалювати ті вміння, якими учні оволодівають на уроках виразного читання.      

Процес підготовки вчителя до уроку виразного читання проходить у такій послідовності:

1. Сприйняття тексту. Відчуття краси і одержання естетичної насолоди від прочитаного через уяву і почуття.
2. Аналіз тексту. Розмірковування над твором, відтворення в уяві створені автором картини, перечитування окремих епізодів, знову переживаючи їхню красу, зіставлення своїх міркування з висновками дослідників.
3. Визначення виконавських задач і шліфування своєї манери виконання.
4. Тренування в декламації.
5. Визначення і уточнення запитань, які треба пояснити.                

Структура уроків виразного читання        

Готуючи учнів до уроку виразного читання, треба пропонувати їм переписати текст твору (уривок) у робочий зошит (через рядок, залишаючи місце для позначок).          

Хід уроку складається з таких етапів:

1. Вступна бесіда (слово). Створення атмосфери зацікавленості твором (історичний, соціальний, біографічний, лексичний коментар).
2. Зразкове читання (показ).  Взірцеве читання вчителя або підготовленого завчасно учня, прослуховування звукового запису.
3. Читання учнями тексту про себе («мовчазне», «німе» читання). Сприяє заглибленню в текст, відчуттю звучання, підготовки до бесіди.
4. Поділ тексту на ланки. Для загострення уваги на композиції твору чи окремої її частини і підготовки до наступного читання кожної частини зокрема.
5. Читання окремих частин тексту. Включає коментар до тексту, вправи у вимові важких слів, словосполучень, зворотів, розмітка найважчих частин тексту знаками партитури, обговорення інтонації, техніки мовлення, логіки читання та емоційно-образної виразності.

Прийоми навчання читати виразно


1. Урахування інтонаційного забарвлення кожного розділового знака.
2. Прийом показу як наочна ілюстрація для того, щоб викликати в уяві живі картини, бажання прочитати твір.
3. Прийом зіставлення спонукає до обговорення, оцінки і вибору потрібної інтонації, запобігає помилкам (зіставлення виконання учнів і вчителя, двох учнів, відтворення інтонації з відтінком шаржування тощо).
4. Усне малювання сприяє розвитку творчої  уяви, допомагає наблизитися до розуміння образів.
5. Бесіда за продуманими запитаннями (мета – зрозуміти смисл, уявити картину, визначити почуття автора, ставлення учнів, знайти  кращі інтонації).
6. Хорове читання (позбавити дискомфорту й знайти найоптимальніше звучання).
7. Читання в особах (пошук варіантів виконання, випробування здібностей у різних ролях).
8. Аналіз досягнень і недоліків у техніці мовлення, орфоепії, наголосах, логіці читання, емоційно-образній виразності (конкретні, суттєві зауваження, співчуття, щира доброзичливість).
9. Уважне слухання (використовуючи музичний запис як зразок, доцільно давати додаткові завдання:
    1) вдумливо, уважно прочитати текст очима;
    2) прочитати голосно, вслухаючись у власне виконання, або читати текст очима так, щоб відчути, як він звучить; 3) прослухати цей текст у виконанні артиста і
        зіставити його інтонаційну редакцію зі своєю).

Вимоги до виразного читання                        

1. Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця – особливо поетичного тексту).
2. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.
3. Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.             

Процес підготовки до виразного читання може включати складання партитури, що є сукупністю умовних знаків, за допомогою яких роблять розмічування тексту, щоб запобігти можливим помилкам у процесі його читання.

Партитура художнього тексту – це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів, особливо коли треба показати, як здійснити інтонаційну фігуру, що не визначена розділовим знаком. Скласти партитуру – означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі повторних читань.

Складання партитури розпочинається із розчленування тексту на частини, періоди, ланки, мовні такти.

Реєстр основних партитурних знаків:



Учитель може запропонувати учням такі пам’ятки для вироблення навичок виразного читання віршових творів.

Пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»

1. Вдумливо прочитай вірш.

2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.

3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.

4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).

5. Познач олівцем паузи:

а) кома – ледь помітна пауза (позначка – /);
б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //).
в) крапка – явна пауза із інтонацією завершеності (позначка – ///).

6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:

а) підвищення тону – стрілка вгору (↑);
б) зниження тону – стрілка вниз (↓);
в) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).

7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.

8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.

9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.  

Пам’ятка декламатора

1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.

2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора й твір, який читатимеш.

4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.

5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.

6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.  

Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть. Уся робота з виразного читання в школі (порівняно з іншими видами робіт з художнім текстом) ґрунтується на високій майстерності вчителя-словесника і його педагогічному такті.

Рекомендуємо вчителям самим визначати уривки прозових творів (один раз на рік). Орієнтовна кількість слів для вивчення напам’ять уривків прозових текстів за класами



Для вивчення уривка прозового тексту напам’ять краще вибирати пейзажі, описи зовнішності (характеру) літературного героя чи описи інтер’єру (екстер’єру) будівлі.          
Зазначаємо критерії оцінювання виразного читання напам’ять художніх творів (О.О. Ісаєва)



На сьогодні розроблено програму курсу за вибором для 10 класу «Виразне читання» (авт. Сипко Л.М.), яка увійде до «Збірника  програм курсів за вибором та факультативів з української літератури»; за загальною ред. Таранік-Ткачук К.В. (видавництво «Грамота», 2010). У видавництві «Мандрівець» (Тернопіль) готується до друку посібник з методичними матеріалами до програми курсу за вибором.

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.          

Зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів зумовили перегляд вимог до виконання письмових і усних робіт з української  літератури, визначення видів і кількості контрольних робіт у І й ІІ семестрах, перевірки зошитів з української літератури.          

1. Види робіт з української літератури          

1.1.Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української літератури є:          

- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;          
- написання навчальних класних і домашніх творів;             
- виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);          
- тестування;          
- складання планів (простих і складних);          
- складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової та профільної школи тощо.          

1.2.Основними видами класних і домашніх усних робіт з української літератури є:          

- виразне читання художніх текстів;          
- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;          
- складання усних  навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;             
- читання напам'ять;          
- переказ (докладний і стислий) тощо.          

2. Види та кількість контрольних робіт          

2.1. Кількість та зміст контрольних робіт з української літератури визначається вчителем відповідно до програм з української  літератури та календарно-тематичних планів, але не може бути менше у 5-9 кл.  п’яти (у 5 класі) – шести на рік; у 10-11 кл. – не менше шести (рівень стандарту, академічний рівень) або  восьми на рік (профільний рівень).

2.2. Основними видами контрольних робіт з української літератури є:          

- тест;          
- розгорнуті відповіді на запитання;          
- твір.          

3. Аналіз контрольних творів Аналіз контрольних  творів виконують у робочому зошиті.          

4. Кількість і призначення учнівських зошитів          

4.1. Кількість робочих зошитів з української літератури – по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1.).          
4.2. Для контрольних робіт з української літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунті 2.2.).          
4.3. Зошити для контрольних робіт  мають зберігатися в школі протягом  усього навчального року.          

5. Порядок перевірки письмових робіт            

5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі. Оплата за перевірку зошитів для навчальних класних і домашніх робіт з української літератури має здійснюватися відповідно до п. 37 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», що затверджена наказом Міністерства  освіти України від 15.04.1993 р. № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.05.1993 р. за № 56.           

5.2. Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою  колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.          

5.3. Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати такі критерії: 

- наявність різних видів робіт; 
- грамотність (якість виконання робіт); 
- охайність; 
- уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель  обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).            

6. Орфографічний режим          

6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).          

6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).          

6.3. Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з літератури у 5-9 записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:                                                      

Перше жовтня
Класна робота


у 10-11 класах у робочих зошитах з української літератури – інше оформлення: на березі зазначають дату цифрами.          

У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота:

Перше жовтня
Усна народна творчість          

6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.          

6.5.Зразок підпису зошита:

Зошит
для робіт з української літератури
учня 8-А класу
СЗШ  № 24 м. Києва
Кучеренка Захара  

Зошит
для контрольних робіт з української літератури
учениці 10-А класу
Полтавського НВК № 10
Косенко Ганни            


7. Правила перевірки контрольних письмових творів з української літератури


7.1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

7.2. Виявлені помилки позначають так:          

- у 5-11 кл. – орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі  в цьому ж рядку вказують тип помилки ( | - орфографічна,   v - пунктуаційна, г – граматична); помилки  на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;          

- у 10-11 кл., особливо в класах філологічного напряму, зазначати  лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки ( логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).

За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.         

Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учнів.           

Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці  «Твір»  не робиться. У 9-11 класах оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці після проведення уроку, на якому було задано домашній твір і проведено інструктаж щодо його виконання. На сторінці журналу вгорі робиться запис «Домашній твір».          

Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці – «Напам'ять»), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної.          

Надпис  «Зошит», як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка (а не «за зошит»; І семестр (а не «за І семестр») і т.д.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку.          

Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Тематичний бал виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється).          

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н\а (не атестований(а)).           

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань.          

Отже, за І семестр, наприклад, у 9 класі з кількістю 2 годин на тиждень, семестровий бал виводять на основі трьох тематичних. При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня. Наприклад, за відсутності однієї тематичної оцінки (учень був не атестований  (н\а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а».          

Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці І семестр   має стояти запис – не атестований(а) – (н\а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.                   

Підвищення семестрової оцінки учнями:          

- 9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;          

-10-11-х  класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.        

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання  навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу  лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України,  схвалення  відповідною  комісією  Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо

·  посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

·  від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки України і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: навчально-методичні  комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в «Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою» для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року  в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України». 


Форма входа

Календар новин

«  Жовтень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Пошук

Корисні сайти

 
 

Статистика

free counters

SlavutichSchool1© 2014
Создать сайт бесплатно